За даними газети The Telegraph, дослідники використовують антитіла, отримані від альпак, як частину нового лікування пандемічного грипу в рамках проекту вартістю 33 мільйони фунтів стерлінгів (приблизно 42,5 мільйона доларів), який очолює AstraZeneca.
Якщо цей експеримент виявиться успішним, він може розпочати нову еру недорогих методів лікування антитілами, які забезпечать захист від різноманітних серйозних інфекційних захворювань, таких як MERS, Ебола та інших.
Останніми роками моноклональні антитіла широко використовуються для націлювання та нейтралізації певних вірусів або ракових захворювань, але їх ефективність залишається обмеженою, а вартість дуже високою.
Новий проект має на меті обійти цю проблему за допомогою антитіл VHH, також відомих як «нано-антитіла», які відомі своєю ефективністю, точністю та стабільністю.
Ці антитіла також зустрічаються рідше, оскільки вони походять від обмеженої кількості видів тварин, таких як верблюди, лами та деякі види акул.
У цьому дослідженні під керівництвом AstraZeneca вчені імунізують альпак чотирма різними штамами вірусу грипу, а потім вилучать антитіла, вироблені тваринами, щоб розробити потенційні профілактичні препарати для людей.
Це був би перший випадок, коли антитіла VHH з альпак були використані для розробки лікування небезпечних вірусів.
Якщо результати будуть позитивними, ці антитіла VHH можуть бути дешевшими у виробництві та більш ефективними, ніж традиційні моноклональні антитіла.
Завдяки своїй потужності їх можна використовувати в менших концентраціях. Крім того, їх висока стабільність дозволить зберігати їх без суворого охолодження, що полегшить їх використання в середовищах з обмеженими ресурсами.
Ця стабільність також робить антитіла альпаки перспективними як антитоксини проти зміїних отрут.
Але одна з їхніх головних переваг полягає в їх невеликому розмірі: набагато менші, ніж класичні моноклональні антитіла, антитіла VHH можуть досягати ділянок вірусу, недоступних для традиційних антитіл.
Дослідники сподіваються подолати серйозну проблему: втечу вірусу, механізм, за допомогою якого віруси уникають лікування.