У середу Дельфін Ернотт-Кунчі, президент France Télévisions, постала перед парламентською слідчою комісією щодо нейтралітету та фінансування суспільного мовлення. Ставки були високі: її групу звинувачують у сприянні Соціалістичній партії, а Рахункова палата нещодавно висловила жаль з приводу фінансової ситуації, яку вважають критичною. Справа Леграна-Коена, в якій журналісти суспільного мовлення зустрілися зі спірними політичними діячами, також викликала підозри в упередженості.
О 15:30 голова комітету Жеремі Патріє-Лейтус наголосив на об’єктивній ролі комітету, закликаючи членів парламенту не перетворювати дебати на судовий процес. Ставки були подвійними: перевірити нейтралітет суспільного мовника та зрозуміти управління бюджетом групи, а також з’ясувати відповідальність її лідерів перед обличчям звинувачень у упередженості.
Генеральний секретар France Télévisions Крістоф Тардьє прагнув пояснити, що на Рахункову палату не чинилося жодного тиску, відреагувавши на чутки про можливі маніпуляції з публікацією звіту з метою сприяння продовженню повноважень Ернотт-Кунчі на третій термін.
Дельфін Ернотт-Кунчі захищала нейтралітет France Télévisions.
У центрі дискусій Дельфін Ернотт-Кунчі рішуче виступила на захист нейтралітету France Télévisions. Вона наголосила, що суспільний мовник повинен звертатися до всіх громадян Франції, незалежно від їхніх поглядів, доходів чи місцезнаходження. За її словами, ця вимога неупередженості є абсолютним стовпом місії групи, і було започатковано внутрішні ініціативи для зміцнення балансу точок зору. Вона визнала, що нещодавні суперечки, зокрема ті, що стосуються справи Леграна-Коена, підживили законні дебати щодо нейтралітету.
Президент також зазначила, що France Télévisions ніколи не отримувала санкцій від ARCOM за висвітлення новин, і що суспільна довіра ґрунтується на ретельному та неупередженому висвітленні подій. Вона навела приклад France Info, яка щорічно коштує 40 мільйонів євро та використовує кілька редакцій для досягнення відносно невеликої частки аудиторії, наголосивши, що вимога до якості має перевагу над комерційною ефективністю.
Питання фінансової кризи стоїть на порядку денному.
Фінансовий аспект був одним із пунктів, що найбільше перевірялися. Дельфін Ернотте-Кунчі визнала, що рахунки були нестабільними, але пояснила, що група докладала послідовних зусиль, незважаючи на скорочення державних субсидій та послідовні скорочення бюджету. 2025 рік був особливо складним для коригування витрат, а 2026 рік вимагатиме стратегічного переосмислення. Вона наголосила, що всі рішення були прийняті за погодженням з радою директорів.
Вона також наголосила на зміні звичок перегляду телеглядачів: традиційне телебачення все ще займає 65% середнього часу перегляду, але серед молоді цифрові платформи, такі як YouTube, набирають обертів. За її словами, ця група повинна адаптуватися до цієї швидкої трансформації аудиторії та більше не може обмежуватися лінійним телебаченням.
Члени парламенту засуджують брак прозорості
Запитання членів парламенту підкреслили напруженість навколо комунікацій France Télévisions. Дельфін Ернотт-Кунсі запитали про нібито відсутність прозорості в прес-релізах, зокрема щодо фінансової ситуації. Вона відповіла, що необхідно враховувати всю доступну інформацію, а не лише офіційні заяви.
Шарль Аллонкль, доповідач, також торкнувся питань контрактів з продюсерськими компаніями, витрат, пов'язаних з прийомами та ночівлями на Каннському кінофестивалі, прагнучи продемонструвати, що прозорість все ще потребує покращення. У цьому контексті члени парламенту від LFI (La France Insoumise) також взяли участь у дебатах, порушуючи питання про зв'язок між публічною інформацією та соціально-політичними питаннями.
Звіт очікується навесні.
Після слухання справи Дельфіни Ернотт-Кунчі парламентський слідчий комітет проаналізує всі свідчення та документи, щоб скласти детальний звіт про нейтралітет та фінансове становище France Télévisions. Цей звіт, який очікується навесні, запропонує рекомендації, хоча й не є юридично обов'язковими, які можуть призвести до внутрішніх реформ, коригування бюджету державою та подальших парламентських дебатів. Мета полягає в посиленні прозорості, редакційного балансу та фінансової життєздатності суспільного мовника, одночасно контролюючи виконання цих рекомендацій.
