Справа сколихнула сектор допоміжних репродуктивних технологій у Сполучених Штатах. Американська пара вирішила подати до суду на клініку, що спеціалізується на екстракорпоральному заплідненні, після... народження дитини, яка, згідно з генетичними аналізами, не має з ними спільної ДНК-спадщини. Надзвичайно рідкісна ситуація.
Батьки, які розпочали протокол екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) у надії зачати дитину, використовуючи власні гамети, вважали, що вони дотрималися стандартної медичної процедури. Вагітність пройшла до терміну, і дитина народилася без будь-яких видимих ускладнень. Лише після народження виникли сумніви, що призвело до проведення тестування ДНК.
ДНК-тести виявили лікарську помилку
Генетичне тестування підтвердило найгірші побоювання пари: немовля не має біологічного зв'язку з ними. Цей висновок передбачає, що під час маніпуляції або перенесення ембріона сталася помилка, а саме перенесення ембріона, що належить іншим біологічним батькам.
У своїй скарзі позивачі стверджують, що клініка не виконала своїх фундаментальних зобов'язань щодо безпеки, відстеження та контролю репродуктивних зразків. Процедури ЕКЗ зазвичай спираються на суворі протоколи ідентифікації, щоб уникнути будь-якої плутанини між ембріонами, ооцитами та сперматозоїдами. Помилка на цьому рівні вважається особливо серйозною з медичної, етичної та юридичної точки зору.
Страх втратити дитину та тривога навколо власного ембріона
Окрім технічної помилки, справа набуває особливо делікатного людського виміру. Батьки пояснюють, що живуть у страху, що дитину, яку вони виховували з народження, можуть забрати у них, якщо біологічних батьків буде встановлено та вони заявлять про свої права. Ця правова невизначеність створює дуже важкий тягар для родини.
Водночас вони побоюються, що стався протилежний сценарій: їхній власний ембріон міг бути імплантований іншій паріпотенційне народження ще однієї дитини без їхнього відома.
Мета позову — точно встановити, як могла статися така помилка, та визначити відповідальність. Окрім окремої справи, це питання може мати ширші наслідки для практики, внутрішніх аудитів та регуляторних вимог, що застосовуються до клінік допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у Сполучених Штатах.
